Контрольна робота. Тиск

 

2 квітня

Контрольна робота № 4

Варіант - 

  У зошитах виконуємо контрольну роботу. Будьте уважні.

Хлопчики виконують Варіант 1

Дівчатка виконують     Варіант -2

Варіант 2

Варіант 1

   Домашнє завдання

   Підготувати повідомлення на одну з вибраних тем 

на сторінці 198. 

Можна здати і в електронному вигляді, і як фото написанного повідомлення

Радіоактивність. Основний закон радіоактивного розпад

 

2 квітня

Класна робота

Тема уроку

Переглянути презентацію «Радіоактивність» за посиланням

Презентація

Вивчення нового матеріалу.

1.     Радіоактивність – це здатність ядер деяких хімічних елементів (материнське ядро) довільно перетворюватися на ядра інших елементів (дочірнє ядро) із випромінюванням мікрочастинок. При цьому деякі ядра випускають тільки α -частинки, інші — β -частинки, треті — і α -, і β -частинки.

2.     Причини радіоактивного розпаду

   Було встановлено, що під час радіоактивного випромінювання реалізується мрія алхіміків: випромінювання супроводжується пе­ретворенням одних хімічних елементів на інші.

    Намагаючись пояснити явища, що спостерігаються, Е. Резер­форд і його співробітник Ф.Содді висунули гіпотезу, відповідно до якої причиною радіоактивного випромінювання є мимовільний розпад атомів.

З гіпотези Резерфорда й Содді випливало, що кожен атом раді­оактивної речовини — це «сховище» енергії. Під час розпаду атома частина енергії зі «сховища» несеться α- і β-частками і γ-про­менями, а енергія, що залишилася, зберігається в новому атомі, що утворився в результаті розпаду. Стало очевидним, що енергія, що вивільнюється під час радіоактивного розпаду, міститься не просто в атомах, а в атомних ядрах.

3.     Період напіврозпаду

Резерфорд, досліджуючи перетворення радіоактивних речо­вин, установив дослідним шляхом, що їхня активність зменшуєть­ся з часом. Так, активність радону зменшується вдвічі вже за 1 хв.

Для кожної радіоактивної речовини існує визначений інтервал часу, протягом якого активність зменшується вдвічі.

Період напіврозпаду Т — це час, протягом якого розпадається половина наявного числа радіоактивних атомів.

    Наприклад, для ядраперіод напіврозпаду складає близько 1600 років. Отже, якщо взяти 1 г радію, то через 1600 років його буде 0,5 г, а через 3200 років — 0,25 г. Таким чином, вихідна кіль­кість радію повинна перетворитися на нуль через нескінченний проміжок часу.

    У різних речовин період напіврозпаду дуже різний: від міль­йонних часток секунди до мільярдів років. Чим менше період на­піврозпаду, тим активніше протікає розпад.

Пропоную закріпити свої знання переглянувши відео

Радіоактивність за 7 хвилин

Домашнє завдання 

Опрацювати параграф 40 та письмово виконати Вправу 40(4), стор. 236